Фото без опису

7 липня — дата, яка назавжди закарбувалася болем у серцях тих, хто знав, любив і шанував Жало Михайла Михайловича.

Сьогодні минає третя річниця з дня загибелі Героя України, одного з найкращих синів нашої держави. Воїна, що з великої літери. Людини, яка не злякалась смерті, бо понад усе любила свою Батьківщину.

Михайло Жало поклав своє життя 7 липня 2022 року, виконуючи бойове завдання поблизу села Дементіївка Харківської області. Під час жорстокого ворожого зенітно-артилерійського обстрілу він отримав смертельні поранення, героїчно відбиваючи штурм важливої висоти під Харковом. Його мужність стала щитом для побратимів, а його жертовність — символом незламності українського духу.

Час невблаганний. Але навіть він не в силі стерти з нашої пам’яті ім’я Михайла.
Він був добрим, щирим, відданим… таким залишиться в серцях рідних, друзів, побратимів.
Його вчинок — не просто про війну. Це про любов. До землі, до людей, до України.

У цей день ми не просто згадуємо — ми вшановуємо. Ми дякуємо. Ми молимося.

Пам’ятаймо про його жертовність.
Схилімо голови у пошані перед тим, хто віддав своє життя за наше майбутнє.
Не зможемо повернути полеглого Героя, але здатні берегти про нього світлу пам'ять.

Вічна слава тобі, Михайле.
Світла і вічна пам’ять.
Герої не вмирають.