Фото без опису

     У війни немає розмежування за статтю, віком чи званням. Вона завжди забирає найкращих.

    Народився 12 січня 1987 року народження в селі Олешник Виноградівського району Закарпатської області. Дитинство та юність загиблого пройшла на Закарпатті, в 2015 році Степан з дружиною Іванною та донькою Святославою переїхали до  села  Мала Каратуль, де купили старий будинок, з часом біля якого звели новий. В 2016 році народився син Степан.

     На початок повномаштабного вторгнення противника Степан знаходився на роботі в Польщі, дізнавшись про війну він повернувся додому та записався до територіальної оборони Ташанської сільської ради, після розформування територіальної оборони пішов добровольцем до ЗСУ.

    Чорні та криваві руки окупантів обірвали життя молодому, мужньому, відважному синові України Свищо Степану Степановичу 2 грудня  2022 року. Чоловік  загинув під час виконання бойових дій в районі міста Бахмут загинув від осколкового поранення.

     З того злощасного дня розпочався відлік днів без Степана . Жителі громади довго не могли прийти до тями, не могли прийняти факту смерті молодої людини, якій, здавалося, тільки жити. Плакала чорна від горя дружина , друзі і знайомі згадували про земляка, шукали логічне пояснення страшній трагедії, захоплювалися героїзмом і любов'ю до України.

     Минув рік. Скорботний, важкий, тривожний. Пам'ять про Степана  Свищо  живе і житиме вічно в його героїчних вчинках, патріотизмі, жертовності і любові до України.

    Величний подвиг запеклої боротьби мужнього воїна, вірного Сина України, нашого Героя  Степана з російським окупантом не зітреться часом. Його ім’я навіки закарбоване в історії наших визвольних змагань за незалежність України.

    Ми всі у вічному боргу перед батьками Степана , котрі виховали мужнього патріота. І низько схиляємо голови перед дружиною, яка втратила коханого чоловіка та дітьми, які втратили тата.

    Світла пам’ять та вічний спокій тобі, Степане! Низький уклін вірному синові України!

     Слава Захисникам України!