День Прапора - важливе свято для кожної держави. А для України Прапор…
День Прапора - важливе свято для кожної держави. А для України Прапор сьогодні - особлива святиня. Бо іде війна... І наші воїни синьо-жовтим стягом на фронті знаменують великі та маленькі перемоги.
Минулого року в селі Чопилки було освячено відбудований історичний козацький собор Миколи Чудотворця. А поряд із церквою встановлено дві щогли. 17 жовтня 2020 державний та козацький стяги над храмом і селом підняв уславлений бойовий генерал Української Армії Сергій Григорович Кривонос: як знамення того, що село Чопилки історично було вільним козацьким селом!!!
Для Ташанської ОТГ цьогорічне свято Дня Прапора стало особливо важливим та відповідальним. Адже 20 серпня голова Ташанської громади Василь Петрович Вовчанівський приймав почесних гостей з нагоди цього свята. Генерал Української Армії Кривонос Сергій Григорович та Анна Кузьменко-Лебедівська (яка сприяла відбудові цього храму і є прямим нащадком великого козацького роду Падалок) приїхали в цей день до Чопилок, аби вшанувати Державний Прапор і світлу пам‘ять усіх земляків та усіх поколінь, які в різні часи боронили наш край від нападників.
Генерал Кривонос із Анною Кузьменко-Лебедівською
Зустрічати почесних гостей прибули також директор сільськогосподарського підприємства «Євросем» Семинога Володимир Іванович та голова сусідньої Гельмязівської громади Тітаренко Іван Миколайович. Дякуючи за такий теплий гостинний прийом, Анна Іванівна наголосила: «У кожній справі найголовніше - це відчуття поруч надійного плеча. Василь Петрович Вовчанівський - не просто мій однодумець. Він - опора нових задумів у розвитку мого рідного села. А це - уже половина майбутнього успіху.
Особливо теплі слова подяки хочу висловити Володимирові Івановичу Семинозі. За його щиру і постійну підтримку. Те, з яким теплом, турботою та увагою Володимир Іванович ставиться до нашої церкви, завжди допомагає і, попри заклопотаність великим господарством, приділяє свій час, - заслуговує на найвищу похвалу і щиросердну подяку!
Іван Миколайович Тітаренко, голова Гельмязівської ОТГ, став близьким приятелем нашої громади. І в цьому є Божий Промисел. Адже Чопилки завжди входили до Гельмязівської козацької сотні. І тривалий час у радянський період відносилися до Гельмязівського району. І сьогодні нащадок козаків Тітаренко тут, разом із нами, на порозі нашого козацького храму!!! І я щиро вдячна Вам за чудовий коровай, спечений на Гельмязівщині, яким Ви нас зустрічаєте».
А генерал Кривонос додав: «Я біля цього храму лише вдруге. Але намоленість цього місця, славна козацька історія цієї землі, неймовірно чудові краєвиди і ваша гостинність створюють враження, ніби ці землі я знав усе своє життя!»
Зліва на право: Володимир Семинога, Іван Тітаренко, Василь Вовчанівський
Зліва на право: Генерал Сергій Кривонос, Анна Кузьменко-Лебедівська, Іван Тітаренко
У храмі генералала зустрів настоятель собору Миколи Чудотворця отець Василь і благословив на підняття Державного Прапора України.
Ще із минулого візиту до Чопилок генерал Кривонос знав і про козацьку криничку, яку людська турбота та пам‘ять пронесли через століття та зберегли і до сьогодні. Вона знаходиться у Селищі (місцева назва кутка). Саме туди в кінці шіснадцятого століття припливла на зимівки по Дніпру та Супою ватага запорозьких козаків. І з того часу Чопилки стали селом козацьким.
А також відомо генералові і про те, що над Липами (місцева назва кутка із кручею) була сторожова вежа Гельмязівської козацької сотні Канівського козацького полку (а пізніше - Переяславського полку) Війська Запорізького. Ці місця генерал відвідав також під час візиту.
Зліва на право: Анна Кузьменко-Лебедівська, генерал Сергій Кривонос, Іван Тітаренко, Василь Вовчанівський
«Місце вражає своєю красою і енергетичним магнетизмом. Коли я буваю в таких куточках нашої держави, завжди мимовільно оцінюю територію з погляду оборони і наступу. Для мене, як військового, на війні є головним життєвий принцип: перш за все збережи життя солдата!!! А для цього слід грамотно використовувати в тому числі природний ландшафт. І наші прадіди-козаки були в цьому неабиякими мастаками. У них є чому повчитися нам, військовим, і сьогодні. І розташування сторожової сотенної вежі саме на цьому чопильському пагорбі цілком логічне, грамотне і виправдане з військового погляду» - відзначив Сергій Кривонос.
Коли прибули до кринички у Селище, перше, що відмітив бойовий генерал, простір неймовірної широти ніби обрамлений підковою кручі. І прохолодна, цілюща вода козацької кринички. І він поцікавився у Анни Іванівни: що стало мотивацією відбудувати цю криничку? Чи це данина пам‘яті про свій великий козацький рід?
«Перш за все цю криничку я відбудувала для своїх односельців - чопилян. Це я подякувала їм усім: і тим, хто живе в селі сьогодні, і тим, хто в радянські часи забуття не дали пропасти цьому святому джерелу. Бо люди відносилися до неї, як до святині. І на великі релігійні свята ходили сюди всім селом. Тому відбудувала криничку їм, чопильським людям, які заслуговують на повагу, увагу і турботу.
Мені так приємно, що вода Вам припала до душі. Пийте на здоров‘я - вона освячена. І нехай вона зміцнює Вам душу і тіло» - відповіла Анна Іванівна генералові.
Хочеться щиросердно подякувати нашим гостям. Особливо уславленому в боях за Україну генералу Кривоносу, що у ці насичені різними заходами державноі ваги дні він знайшов час і своєю присутністю подарував нашій громаді справжнє свято - День Прапора!
