Четверта річниця загибелі Воїна-Захисника

А пам’ять не згасає…

Війна — це біль, що не має меж. Вона забирає найкращих, залишаючи по собі невиправні втрати та вічний смуток у наших серцях. Сьогодні четверта річниця загибелі нашого Воїна-Захисника Бусловського Сергія Павловича, який поклав своє життя за свободу та незалежність нашої України.

24 лютого 2022 року у складі рідної 72-ої ОМБ молодший сержант Бусловський став на захист Києва. Під час служби займав посаду головного сержанта взводу, командира бойової машини першої реактивної артилерійської батареї реактивно артилерійського девізіону. Мав позивний «Козак». Був дуже веселим, життєрадісним та відповідальним, мав багато друзів. Побратими характеризують Сергія як людину сповнену духом патріотизму та боротьби, сміливий, безстрашний, надійний побратим, готовий завжди прикрити спину, справжній патріот своєї країни. У своєму щоденнику Бусловський Сергій Павлович написав «… Я люблю свою Батьківщину і готовий віддати за неї життя, якщо іншим шляхом цю битву не виграти. Але, щоб здобути перемогу, її потрібно пристрасно бажати».

Бусловський Сергій Павлович 20 березня 2022 року у віці 30 роки під час проходження служби загинув в м. Київ. Посмертно був нагороджений орденом «За мужність» ІІ ступеня та орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Він гідно боронив Україну й віддав життя за наш спокій. Ми не можемо повернути полеглих, але ми зобов’язані зберегти пам’ять про них.

Пам’ятаймо, якою ціною дається кожен новий день!

Фото без опису