Сьогодні, 07 липня, минає рік з дня загибелі у російсько-українській війні військовослужбовця, уродженця Бориспільщини,  Михайла Жало. Народився  Михайло Михайлович у Борисполі 25 вересня 1992 року. Мати – Жало Любов Іванівна, педагог за першою освітою, юрист за другою. Батько – Жало Михайло Васильович, водій. Є старший брат Сергій та молодша сестра Дарина. 

Михайло навчався в Бориспільській ЗОШ І-ІІІ ступенів, закінчив 9 класів із відзнакою, паралельно навчався в Бориспільській музичній школі (грав на баяні), яку також успішно закінчив. Змалку любив дуже тварин, ніколи не проходив мимо собаки чи кішки, не погладивши її. Приносив часто додому бездомних кошенят чи цуценят, тому з вибором професії не роздумував. Вступив у Немішаєвський коледж на ветфельдшера. Закінчивши коледж із відзнакою, Михайло пішов навчатися до Національного університету біоресурсів і природокористування України, де також отримав диплом із відзнакою. Хлопець під час навчання ще встигав займатися науковою роботою.

Після закінчення ВНЗ юнак працював на фермі в Данії, набуваючи практику ветлікаря. Із 2018 року Михайло жив і працював у Фінляндії, на тваринницькій фермі, реалізовував себе у здобутій професії. Мав вже вид на проживання, і країна йому подобалася, бо має високий рівень життя, надає громадянам соціальну захищеність… але 25 лютого він був вже в Україні. По приїзду до Києва почав волонтерити у громадській організації "Зоопатруль", яка в Києві рятувала покинутих і зачинених у квартирах та будинках зголоднілих тварин. Згодом записався в тероборону міста Києва. У подальшому підписав контракт із ЗСУ, пройшов 3-х місячне військове навчання за спеціальністю "Коригувальник". Уже 3-го липня добровольці з його частини, зокрема й Михайло, поїхали на Харків, на передову…

Побратим Fedir Sherman більш детально розповів про останній бій Михайла Жала: Михайло був на чергуванні на позиції, коли почався наш спільний перший справжній бій. Спочатку по їх СП вдарив танк, одразу декілька 300-х та один – 200-й, потім обробили мінометами – нікого не зачепило, бо всі вже попригали у бліндажі, після чого під прикриттям пішла піхота. Міша був на кутовій позиції ще з двома побратимами, вони почали косити орків, але коли зрозуміли, що їх оточують, побратими вирішили відійти. Йому теж казали, але його останніми словами було: «Ідіть, я буду битися до останнього». Він відстрілювався, поки його не обійшли та закидали укриття гранатами. Орків поклав немало, ми коли його витягали, він ще тримав зажату в руках зброю... За день до загибелі він мені свій убакс (комплект обмундирування) подарував. Царство небесне Герою… доповідь закінчив... Здружилися ми крепко».

Ротний В’ячеслав написав мамі героя: Ми завжди будемо пам’ятати Мішу – воїна, патріота. Спасибі Вам! Такі, як Міша, повинні жити.

Командир Andriy Yeryoma повідомив: Солдат Жало героїчно загинув на позиції з кулеметом в руках, відбиваючи черговий штурм важливої висоти під Харковом. Коли ми його евакуювали, так із кулеметом і винесли, бо не змогли забрати з рук. Він Герой. І вразив всіх своєю сміливістю.

       14 липня 2022 року  в Борисполі провели в останній путь Михайла Жало, який загинув під час бою в Харківській області. Церемонія прощання пройшла в Свято-Миколаївському храмі. Віддати шану герою прийшли рідні та близькі, побратими, представники міської влади, мешканці міста.

Поховали героя на Рогозівському кладовищі, за військовими традиціями. Безутішна матір отримала від військових прапор України, за який загинув її син.

     УКАЗОМ  ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №244/2023 «Про відзначення державними нагородами України» за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, нагородити орденом “За мужність” ІІІ ступеня  - Жало Михайла Михайловича посмертно.

     Мешканці громади вкотре висловлюють щирі співчуття рідним та близьким загиблого Героя. Працівники ЦНАПу Ташанської ОТГ вшанували пам'ять Загиблого хвилиною мовчання.

  Михайло Жало назавжди залишиться в серці кожного з нас як приклад патріотизму, незламності духу, добра, самопожертви та безмежної любові до України.

Вічна слава Герою-земляку!